Феєрична Малайзія – належить до країн, яким вдалося поєднати дві культури: острівну та континентальну. Хмарочоси, якими засіяне головне місто – Куала-Лумпур – органічно існують разом із піщаними пляжами, а традиційні базари в компанії із сучасними колегами користуються однаковою популярністю у туристів. Незважаючи на відбиток цивілізації, Малайзія продовжує зберігати незайману та чарівну природу, приємні оку пляжі та високоякісний сервіс у різноманітних закладах. Хоч би як намагалися, мільйонери не змогли зіпсувати цю давню цивілізацію інвестиціями та інноваціями.
Турист, який «з’їв собаку», побувавши не в одній подорожі, зможе тут задовольнити свої смаки – і висококласні готелі, і цікавий дайвінг, і екзотичну кухню, і оригінальні південно-східні базари – тут є все, що забажає душа. Проте з настанням темряви все змінюється і затихає: клуби та дискотеки в цей час працюють тільки в столиці. 
Одним із місць паломництва туристів є заповідник Бако, який можна знайти на заході штату Саравак. Він став відомий завдяки своїм печерам, скелястим мисам і кручам з пісковика. Тут природа проявила себе у ролі художника і створила пейзаж зі скельних арок та нагромаджень брил, використовуючи як інструменти сильний вітер та морські хвилі. Під час прогулянки цим невинним куточком природи, турист може зустріти мавпу-носача або сріблястого лангура, фантастичних птахів та гігантських ящірок. Крім того, парк багатий золотистими пляжами та пішохідними стежками.
Для зручності туристів тут створено всі умови – створено туристичну базу та ресторан. Іншим, не менш популярним місцем є палац султана Абдул-Самада. На думку жителів Малайзії, він займає перше місце за відвідуваністю та впізнаваністю серед туристів. Він знаходиться на майдані Незалежності і повністю відповідає своєму королівському статусу. Сам палац є поєднанням двох, з першого погляду, несумісних стилів архітектурного мистецтва – мавританського та вікторіанського.
Проте, цей мікс двох культур – Європи та Сходу – надає будівлі оригінального вигляду, який так і приваблює погляди всіх гостей країни. 
Незважаючи на статус будівлі і на те, що він входив у сферу впливу малайзійської влади, відразу після завершення всіх будівельних робіт він був відданий для потреб Британської колоніальної адміністрації. Тільки після проголошення країною незалежності, пам’ятки архітектури перейшли до рук національної влади. Не пошкодуйте грошей, часу – і пориньте з головою в культуру Сходу!